Потрапляння сторонніх тіл в просвіт шлунково-кишкового тракту у дітей є розповсюдженим явищем. Переважна частина чужорідних тіл, що потрапили в шлунок і кишечник, не викликають клінічних проявів і виходять самостійно
природним шляхом.

Широке розповсюдження побутової електроніки з дрібними елементами живлення та магнітних конструкторів призвело до поширення фізично та хімічноактивних сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту, які можуть викли-кати кишкову непрохідність, перфорації з утворенням нориць і перитоніту.

Елементи живлення, окрім механічного фактора пошкодження, відзначаються більш агресивним електрохімічним впливом, що може викликати перфорацію порожнистого органа навіть за кілька годин нерухомого знаходження на слизовій оболонці.

Інші небезпечні сторонні предмети, які можуть проковтнути діти, — це магніти. Якщо дитина ковтає більше двох магнітів одночасно або по одному магніту через деякий проміжок часу, то під час свого проходження по травному тракту, внаслідок дії магнітного поля, ці сторонні предмети притягуються один до одного, навіть через стінки порожнистих органів, і викликають некроз, а згодом і перфорацію стінки порожнистого органа.

Аналогічний механізм пошкодження виникає й при ковтанні дитиною магнітів зі сталевими предметами.

Екстрене видалення сторонніх предметів показане при їх розташуванні в стравоході незалежно від виду стороннього предмета та давності його знаходження. При неагресивних сторонніх предметах шлунка та кишечника показана очікувальна тактика та рентгенконтроль кожні 5–7 діб. При таких агресивних сторонніх предметах травного тракту, як елементи живлення та магніти, досяжних для ендоскопічного видалення, показане їх негайне видалення. При їх розташуванні в кишечнику показана операція при незмінному їх розташуванні на контрольних рентгенограмах протягом 12 годин та виникненні ускладнень.